ДЮО «Країна Веселкова»
Рейтинг користувача:
/ 0
- Створено: Середа, 19 вересня 2018, 17:40
- Дата публікації
- Автор: Super User
- Категорія: Учнівське самоврядування
- Перегляди: 280
Суспільно-виховні засади діяльності
ДЮО «Країна Веселкова»
Лохвицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №2
Бурхливі реалії сьогодення по – новому загострюють проблему впровадження педагогічних інновацій у навчально – виховний процес загальноосвітньої школи. Переосмислення реального життя та його проблем вимагає нестандартного педагогічного бачення і впровадження нової парадигми в напрямі формування особистості, яка здатна до самовизначення, вміє орієнтуватися на суспільні, моральні цінності, усвідомлює свої прагнення, може успішно адаптуватися в сучасному світі швидкоплинних подій, є активним і відповідальним учасником розбудови української держави. Школа може допомогти дитині навчитися самостійно та успішно вирішувати різноманітні життєві проблеми, ефективно взаємодіяти в соціумі, будувати власну життєву перспективу. Отже, місія школи – дати дітям досвід життя в громадянському суспільстві з урахуванням сучасних соціально – політичних і соціально – економічних умов та орієнтирів на перспективи розвитку. Аналіз педагогічної практики Лохвицької ЗОШ №2 свідчить, що учні прагнуть бути освіченою, захищеною, розвинутою, успішною особистістю, вміти знаходити рішення будь-якої ситуації, вміти керувати своїм життям. 85,7% старшокласників визначили, що для майбутнього життя школа дала знання, і лише 8,5% - навчила самостійності. Саме тому учнівське самоврядування є активною формою організації навчально-виховного процесу, в центрі якого – дитина з її запитами та потребами. Таким чином, учнівське самоврядування – це форма організації учнівського колективу, яка забезпечує розвиток громадянських якостей учнів, соціалізації особистості в системі демократичних взаємин на принципах самореалізації, самоорганізації, самодіяльності.
У Лохвицькій ЗОШ №2, створено ДЮО «Країна Веселкова», яка і є органом учнівського самоврядування школи. Мета роботи педагога-організатора з учнівським самоврядуванням полягає у тому,щоб виховати у школярів активну життєву позицію, сформувати навички участі в демократичному управлінні суспільством через діяльність в учнівському самоврядуванні.
Для ефективної роботи педагога-організатора з активом необхідні відповідні умови.
По-перше, подолання формалізму в діяльності учнівського самоврядування і педагогічного керівництва ним. Воно має займатися конкретними справами, з його рішеннями повинен рахуватися і педагогічний колектив, і дирекція школи, і не вважати їх дитячими забавами.
По-друге, залучення членів активу до процесу оновлення змісту діяльності школи, до боротьби з негативними явищами у середовищі учнів. Вони повинні активно допомагати педагогам у використанні нових форм виховної роботи з учнями, національних традицій, включатися у виховну роботу із запобігання і подолання серед школярів куріння, вживання алкоголю і наркотиків.
По-третє, надання членам активу реальних прав і обов'язків. Слід чітко визначити, за які ділянки шкільного життя та діяльності відповідає учнівське самоврядування, які конкретні права та обов'язки має кожен його член.
По-четверте, підбір до активу найавторитетніших лідерів учнівського колективу. Члени активу мають бути взірцем для вихованців у ставленні до своїх учнівських обов'язків.
По-п'яте, прагнення до розширення цих органів. За таких умов зростає кількість вихованців, які підтримують вимоги педагогічного колективу, більшій кількості учнів прищеплюється смак до суспільне корисної діяльності, створюються можливості для уникнення перевантажень найактивніших учнів, у залучених до громадської роботи вихованців виявляються нові сторони їх особистості, які знайшли простір для свого розвитку.
По-шосте, повага педагогів до самостійних рішень учнівського колективу і його органів, ненав'язування учням своєї волі у справах, які є компетенцією самоврядування.
По-сьоме, кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання його складної справи управління.
По-восьме, практикування в дитячому колективі зміни функцій керівника і підлеглого. Тривале перебування школяра на керівній посаді може призвести до формування у нього небажаних якостей (зверхності, зазнайства та ін.). Тому педагогічно доцільно, щоб у роботі органів учнівського самоврядування брало участь якомога більше учнів, щоб воно постійно оновлювалося. Це дасть змогу значній частині школярів набути організаторських навичок.
По-дев'яте, систематичне звітування членів активу перед колективом, що дає можливість здійснювати контроль за їх діяльністю, сприяє її поліпшенню, а також запобігає можливим зловживанням становищем у колективі.
Кандидатури до учнівського активу школи детально вивчають, підбирають тих, хто користується в учнів авторитетом, вимогливий до себе й до інших, принциповий в оцінці поведінки своєї і товаришів. Ураховують також імпульсивність, легку збудливість, які виявляються в учнів у формі неврівноваженості, невміння володіти собою. Такі активісти школи намагаються вирішити конфлікт або вплинути на товаришів не силою переконання, а криком, погрозами, що призводить до нових конфліктів, негативно позначається на авторитеті органів самоврядування. Члени активу повинні усвідомити, що вони не мають особливих прав і привілеїв, на них покладено додаткові обов'язки і, отже, їм виявлено довіру.
Які б функції не виконував активіст, його треба навчити самостійно мислити, аналізувати й оцінювати конкретну ситуацію з громадянських позицій, приймати розумне рішення. Тому під час обговорення конкретних питань допускаються дискусії, прислухаються до пропозицій активістів, довіряють членам самоврядування втілювати в життя не тільки свої поради, а й пропозиції активу.
Особливу увагу в роботі з активом ми звертаємо на вміння аналізувати поведінку і вчинки тих, хто часто порушує дисципліну і шкільний режим. Він повинен замислюватися над причинами їх пасивного ставлення до навчання і праці. Водночас наголошуємо , що завдання кожного активіста — допомагати таким учням, спираючись на їхні позитивні якості, залучати їх до громадського життя колективу.
У нашій школі висока управлінська культура забезпечується передусім дотриманням членами активу таких правил:
1. Сміливіше внось свої пропозиції задля прийняття колективного рішення.
2. Не бійся, що вносиш ідеї прості, з банку ідей виберемо золоті.
3. Ідею іншого не маєш права критикувати, покритикуєш — не буде ідей.
4. Думку викладай розважливо, якщо потрібно — повтори.
5. Часу не марнуй, пропозиції внось коротко і ясно. і; 6. Чітко втямиш — краще зробиш.
7. Погодився легко — не означає сприйняв глибоко.
8. Не думай, що ти в чомусь переважаєш друзів, і не смій задаватися.
9. Довіру треба розуміти так: усе перевіряється ділом, турботою і дружбою.
10. Перш ніж приймати рішення, навчись бездоганно його виконувати.
11. Будь-яке діло вінчає результат. Не соромно помилятися. Соромно не вміти і не бажати виправитися.
12. Зауваження приймаються, пропозиції виконуються.
13. Твори, фантазуй сміливіше — шукай шляхів виконання рішень.
14. Не відкладай на завтра вирішення питання, яке необхідно і можна вирішити сьогодні.
15. Прийняв рішення — виконуй! Доручив іншим — довіряй! Довіряючи — перевіряй! Перевіряючи — допомагай! Допомагаючи — не підміняй!
Співпраця керівництва школи з учнівським активом передбачає: відмову від адміністративного характеру управління: замість того - повагу до особистості школяра; особливу організацію діяльності, яка породжує у школярів потребу в самоврядуванні; конкретну методику залучення учнів до процесу творення; дружні, товариські, довірливі стосунки між педагогами й учнями; захищеність школярів від приниження, звинувачень, докорів, образ підозрою у нездатності або небажанні брати участь у діяльності; впевненість у досягненні мети; створення інтелектуального тла колективу; колективний, спільний аналіз загальної роботи; звільнення від звички мовчати.
Поле дії учнівського активу у Лохвицькій ЗОШ №2 найрізноманітніше – це забезпечення порядку, організація чергування в школі, в класах, дозвілля на перервах; проведення загальношкільних лінійок, зборів, конференцій, виставок; контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог; організація роботи щодо збереження шкільного майна, підручників, економного використання води, електроенергії, благоустрою території школи; керівництво роботою гуртків та секцій молодших школярів; підготовка і проведення конкурсів, творчих свят, змагань, акцій, фестивалів; контроль за відвідуванням учнями школи; заслуховування звітів органів учнівського самоврядування; організація трудових загонів старшокласників; надання допомоги в організації оздоровчих таборів для молодших школярів; проведення соціологічних досліджень з проблем життєдіяльності учнівських колективів; участь у розробці плану роботи школи на новий навчальний рік, роботі педагогічних рад, на яких розглядаються питання життєдіяльності учнівських колективів.
Під час роботи з членами активу дотримуємося таких правил:
- якщо діти живуть в умовах толерантності, вони навчаються терпимості;
- якщо дітей підтримують, вони навчаються впевненості в собі;
- якщо дітей хвалять, вони навчаються самоповаги;
- якщо діти живуть в умовах справедливості, вони навчаються бути справедливими;
- якщо діти живуть у безпеці, вони навчаються довіряти;
- якщо діти живуть з визнанням, вони навчаються дружелюбності.
Найактуальнішим напрямком роботи педагога-організатора є робота з активом , яка здатна виховати в учнів самостійність, комунікабельність, креативність та лідерські якості.
Структура органів учнівського самоврядування
Рейтинг користувача: / 0
- Створено: Середа, 19 вересня 2018, 17:32
- Дата публікації
- Автор: Super User
- Категорія: Учнівське самоврядування
- Перегляди: 384
Структура органів учнівського самоврядування
Кожна школа самостійно визначає органи учнівського самоврядування. Вони мають бути гнучкими, мобільними й не зводитися до якоїсь єдиної для всіх шкіл структури учнівського самоврядування. Цінність учнівського самоврядування полягає в тому, що воно створює широкі можливості для самореалізації учнів, орієнтує їх на досягнення соціально корисної мети, індивідуальної і суспільної, залучає до реформаторських процесів школи, забезпечує захист їхніх прав, відвертає увагу від асоціальних форм поведінки.
Вищим органом учнівського самоврядування в школі є загальні збори його членів або учнівська конференція. Виконавчий орган підзвітний загальним зборам. Учнівські збори бажано проводити не менше двох разів на рік (у вересні визначаються завдання на новий навчальний рік, у травні виконавчий орган учнівського самоврядування (учнівський комітет, рада гімназистів, рада учнівського колективу, парламенту, учнівського представництва тощо) звітується про виконану роботу.
Доцільно напередодні проведення звітно-виборних зборів провести з учителями та учнями дебати, дискусії, ділові ігри з проблеми створення умов для ефективного функціонування учнівського самоврядування, допомогти учням у визначенні структури учнівського самоврядування, основних напрямів діяльності та змісту роботи, прав і обов'язків членів виконавчого органу.
Кількість членів виконавчого органу учнівського самоврядування визначається довільно учнівським колективом і залежить від видів (змісту) діяльності та кількості створених комісій. Наявність у виконавчому органі учнівського самоврядування тих чи інших комісій залежить від:
• специфіки умов життєдіяльності школи;
• особливостей структури, напрямів та видів діяльності (наприклад, може працювати бібліотечна комісія, комісія або сектор науково-технічної творчості тощо);
• досвіду та традицій;
• рівня теоретико-методологічної і практичної підготовленості педагогічного колективу до керівництва учнівським самоврядуванням у школі.
Шкільний банк ідей збагатиться, якщо напередодні виборів серед кандидатів у виконавчий орган самоврядування буде проведено конкурс їхніх програм.
Ефективність учнівського самоврядування залежить від таких чинників:
• розуміння учнями й активом завдань, змісту та суті самоврядування;
• вміння не лише розуміти мету своєї діяльності, а й визначати, формулювати її;
• здатність самостійно планувати, організовувати роботу, координувати зусилля різних ланок самоврядування, постійно здійснювати самоконтроль;
• здатність аналізувати та регулювати свою діяльність, об'єктивно її оцінювати;
• вміння постійно добирати ефективні форми та методи діяльності органів учнівського самоврядування, творчо використовувати досвід інших шкіл.
Виконавчий орган планує свою роботу на рік орієнтовно за такими розділами:
І. Вступ (короткий аналіз роботи виконавчого органу за минулий навчальний рік, завдання на новий).
II . Організаційна робота (визначення тематики загальношкільних конференцій, класних зборів; планування навчання активу з різних питань, організація гласності роботи).
III . Засідання виконавчого органу учнівського самоврядування.
IV . Робота комісій (секторів тощо).
План роботи має охоплювати лише ті справи шкільного колективу, які проводяться традиційно, в організації яких участь виконавчого органу є об'єктивно необхідною (робота з благоустрою пришкільної території, чергування в школі та класах, підготовка до проведення традиційних шкільних свят, цікавого дозвілля під час канікул, організація ігрової діяльності з молодшими школярами на перервах тощо).
Широка варіативність самоврядування учнів дає найкращі результати. За умови організації масштабних та епізодичних справ можуть бути поєднані зусилля постійних органів самоврядування з тимчасовими (ради, ініціативні групи, клуби, творчі об'єднання тощо).
Рівень розвитку демократичного учнівського самоврядування залежить від допомоги дорослих, зокрема – адміністрації школи, розуміння педагогами важливості даного процесу для виховання громадянськості як важливої риси особистості дитини. Неправильна організація педагогічного супроводу, відсутність взаємодії педагогічного, батьківського та учнівського колективів у досягненні спільної мети – створенні умов для особистісного зростання кожного школяра є причинами суперечності між педагогічним керівництвом та учнівським самоврядуванням.
Рішенням педагогічної ради за кожною комісією закріплюються вчителі-консультанти. Методична рада вчителів-консультантів на чолі з директором має визначати єдину принципову лінію взаємодії педагогічного колективу та учнів.
Поради педагогам-консультантам:
- постійно цікавтеся завданнями, які розв'язують органи самоврядування;
- разом з учнями ведіть пошуки шляхів вирішення цих завдань;
- допомагайте учням у визначенні мети діяльності, складанні плану, аналізу роботи;
- не беріть усю відповідальність за роботу органів учнівського самоврядування на себе, намагайтесь зробити так, щоб учні самі знайшли вихід із найскрутніших ситуацій;
- залучайте, якщо це необхідно, до вирішення управлінських завдань інших членів педагогічного колективу;
- не займайте позицію спостерігача, активно допомагайте втілювати в життя рішення, прийняті органами учнівського самоврядування;
- консультуючи, постійно навчайте актив, готуйте його до самостійної роботи.
Педагогічне керівництво діяльністю органів учнівського самоврядування безпосередньо пов'язане з роботою директора загальноосвітнього навчального закладу. Не випадково Г.Г.Ващенко називав директора школи головним вихователем, а А.С.Макаренко охарактеризував керівника школи як «вихователя номер один».
Діяльність директора школи передбачає реалізацію таких завдань:
- спрямовування й координація зусиль усіх педагогів та органів учнівського самоврядування на вдосконалення навчально-виховного процесу, забезпечення єдності їхньої діяльності;
- допомога органам учнівського самоврядування у піднятті престижу, , створенні такої атмосфери в колективі, за якої члени педагогічного колективу зважають на думки та рішення органів учнівського самоврядування, підтримка корисних починань;
- безпосередня співпраця з тими учнями-лідерами, які очолюють шкільні органи учнівського самоврядування.
Педагогічні можливості учнівського самоврядування. Самоврядування – це школа колективної діяльності, створення таких життєвих ситуацій, в яких виявляються, виробляються, відточуються кращі якості особистості.
Завдання учнівського самоврядування: виробляти в школярів організаторські здібності, розвивати їхній лідерський потенціал, соціальну активність, вміння та навички налагоджувати взаємодію, брати на себе відповідальність за прийняття рішення, співпрацювати на принципах партнерства; виховувати в дітей почуття господаря навчального закладу, класу, власної причетності до розвитку суспільства, держави; формувати соціальну компетентність учнів, такі якості як принциповість, самостійність, ініціативність, готовність знаходити правильні рішення, долати труднощі.
Участь у роботі учнівського самоврядування сприяє усвідомленню особистістю творчих потреб, мотивів, цілей як провідних у її життєдіяльності; розвитку цілеспрямованості, ініціативності, критичного розуму, самостійності, готовності до виправданого ризику, організованості, працелюбності, порядності, відповідальності, спостережливості дослідника, творчої уяви й фантазії, інтуїції, уваги і пам'яті, постійному зростанню потенціалу творчої діяльності – прагненню до систематичного здобування нових знань у сфері учнівського самоврядування, формуванню вміння їх застосовувати, експериментувати, досліджувати, брати участь у вдосконаленні навколишнього середовища, визначати і розв'язувати життєві завдання, розробляти учнівські проекти.
Участь дитини в діяльності органів учнівського самоврядування забезпечує розвиток саморегулятивної компетенції. Вона є тією необхідною роботою особистості над собою, яка сприяє створенню міцного підґрунтя для усвідомленої моральної поведінки в різних життєвих ситуаціях. Навички приймати самостійні рішення розвивають внутрішню потребу моральної поведінки без зовнішнього примусу. Здатність насамперед розмірковувати, а потім діяти спонукає дитину до самоаналізу і, природно, до самовиховання.
Учнівське самоврядування забезпечує дитині право на свободу вибору ціннісної позиції, формує установку на подолання дисгармонії в досвіді, поведінці, спілкуванні, діяльності; сприяє згуртуванню шкільного колективу, розвитку громадської думки, формуванню в учнів організаторських та управлінських умінь, ефективному входженню в доросле життя. Діти стають не пасивними спостерігачами життя, а його учасниками. Шляхом залучення учнів до роботи в органах учнівського самоврядування відбувається підготовка активних громадян держави.
Доцільно організоване за змістом і формою учнівське самоврядування має потужний виховний потенціал, розвиває лідерські якості, формує соціальний досвід та ціннісні орієнтації, створює простір для самореалізації, сприяє усвідомленню особистістю своїх прав, свобод, обов'язків, задоволенню потреб у спілкуванні з однолітками, самоствердженню в суспільно-значимій діяльності, захищає від негативних впливів соціального середовища, виховує активних громадян держави.
Зазначене вище зумовлює потребу в узгодженості змісту й методів діяльності учнівського самоврядування в реальній соціальній ситуації.
На сучасному етапі учнівське самоврядування є самостійним соціальним інститутом, який забезпечує громадянське становлення особистості.
