Пройдуть роки...

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Останнє оновлення: Середа, 28 листопада 2018, 17:09

img 0027Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об’єднувати всіх живих одним спогадом, однією печаллю, однією надією. Саме в ці листопадові дні ми вкотре згадуємо про убієнних голодом. Згадуємо і розповідаємо нашим дітям, внукам, щоб не обірвалася та ниточка пам’яті.

В рамках Тижня громадянського виховання в бібліотеці Лохвицької ЗОШ І-ІІІ ст. №2 організована книжкова виставка- інсталяція «Чорна сповідь моєї Вкраїни». Особливо цінними для нас, лохвичан, є книги Миколи Петренка – автора більше як 80 книг: поезія, проза, публіцистика, вірші та казки для дітей.

«Свідчення самовидця, семирічного хлопця, учня 1 -го класу СШ№3 містечка Лохвиця на Полтавщині.

Запитують: Що тобі найбільше запам’яталося з того року?

– Дуже їсти хотілося… І всім: дуже їсти хотілося…»   Так у передмові до свого видання « Сни про окраєць хліба» пише сам автор.

Біля цієї виставки ми провели уроки пам’яті для учнів других і третіх класів. Урок-реквієм «Пам’ять потрібна живим» для учнів 3-Б класу відбувся в Лохвицькому краєзнавчому музеї. Схвильовано читали діти вірші –спогади нашого земляка Миколи Петренка. А потім запалили свічу пам’яті. Це наша данина тим, хто був у б и т и й   г о л о д о м. Вони повинні жити в нашій пам’яті.

 

  • 220x90 MONMS static

    wodenuk

    logopoippo2
  • pol yprav188x80 pedrpesacom banner dotsOsvitaUA logo
  • LogoTop.uk-UA
by joomlana.net