Виховна година

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Останнє оновлення: Понеділок, 23 березня 2015, 06:59

Тема. За що шанують українців.

Мета: познайомити учнів із рисами характеру українців; створити неповторний образ українців; виховувати шанобливе ставлення до нашої нації.

Обладнання: аудіозапис “У гостях у казки”, “Іде учитель”, відеозапис інтерв’ю із Героєм Соціалістичної Праці М.Т. Юрченком; чисті аркуші паперу, фломастери, книги, анкета для соціологічного опитування, дані соціологічного опитування.

 

Перебіг виховної години

 

  1. 1.Організаційна хвилинка.

Доброго ранку, діти! Сідайте.

 

  1. 2.Повідомлення теми і мети.

Україна – край мій рідний.

Від Кавказу по Карпати

І веселий і свобідний,

І великий, і багатий.

Де ступлю – лиш рідна мова.

Де погляну – рідні люди.

Роботящі підгіряни.

Як вогонь, палкі гуцули

І сміливі запорожці,

Що ще Січі не забули.

І розважні подоляни.

І полтавці солов’їні,

І кримчани й волиняни –

Всі вони брати єдині...

 

     Сьогодні ми поговоримо про нас українців: працелюбних і вправних, здібних і кмітливих, доброзичливих і гостинних. Тема нашої виховної години “За що шанують українців”.

     Ми познайомимося з рисами характеру українців. Створимо свій неповторний образ українця. Виховуватимемо шанобливе ставлення до нашої нації.

  1. 3.Основний зміст роботи.

 

      ( звучить музика “У гостях у казки”)

Вчитель:

-          А зараз, діти, закрийте очі і уявіть свого улюбленого казкового героя. Подумайте, які риси характеру йому притаманні.

-          Відкриваємо очі. Кого ти уявив?..

         (Відповіді дітей).

 

-          А мені подобається Півник-Голосисте Горлечко з казки “Колосок” тому, що він дуже працьовитий і справедливий.

          Отже, ми назвали справедливість, працьовитість, чесність... Такі риси характеру притаманні не лише казковим героям, а й нам – людям, кожному народу.

          Щодня Ви спілкуєтеся з рідними, однокласниками, знайомими. І я думаю, Ви помітили, що кожен з них має свої риси характеру. Тож спираючтсь на власний досвід Ви повинні визначити, які риси характеру мають українці. Перед Вами лежать листочки. На цих листочках написані різні риси характеру, які притаманні нам українцям: працелюбність, гостинність, впертість, талановитість, чесність, справедливість, кмітливість, доброзичливість, сміливість, хитрість, гордість, жадібність, заздрість. Ваше завдання вибрати і підкреслити ті риси, які на Вашу думку характеризують нас українців.

(Виконання дітьми завдання).

 

-           Олена Миколаївна підведе підсумок .

             Кожен народ має особливі риси характеру, які притаманні лише їм. Характерною рисою німців є дисциплінованість і вправність, італійців – хист до музики, а французів – елегантність і краса. А що характерне нам? Український народ протягом багатьох століть створював і вдосконалював певні норми свого життя. У багатьох історичних пам’ятках українці характеризуються як працелюбні, вправні, досить кмітливі і здібні. А ось у сімейному житті вони миролюбиві, доброзичливі і гостинні. Дуже люблять свою родину. З любов’ю та ніжністю ставляться до дітей. Сьогодні Ви висловили свою думку, але нам було цікаво знати думку інших людей. Ми провели опитування серед жителів Лохвиці: молоді та людей старшого покоління. І ось його результати: Найбільшу перевагу молодь до 20 років віддала таким рисам як працелюбність, гостинність і впертість; люди старшого покоління, до 45 років – патріотизм, талановитість, хитрість; а люди старше 50 років – працелюбність, відвага, гостинність. Які риси вибрали Ви, ми зараз дізнаємося.

( Підведення підсумків анкетування дітей).

  - Дякую за вашу роботу. У ході виховної години ми побачимо, чи зміниться ваша думка.

-               Наш Лохвицький край славиться багатьма відомими людьми.  Перегляньте відеофільм. Перед Вами незвичайна людина, прославлений наш земляк, людина праці, ветеран війни,  – це Микола Тимофійович Юрченко. Діти, вслухайтесь у його слова і подумайте, які риси характеризують цю людину?

(Перегляд відеофільму).

  -  На початку відеофільму ви прочитали слова, Герой Соціалістичної праці. Це високе звання присвоювалось раніше  людям, які сумлінно працювали.

 

-                   Так які риси найбільше характеризують Миколу Тимофійовича і чому?

(Відповіді дітей).

 

-                 Отже, на прикладі цієї людини Ви побачили, що нам, українцям,   притаманні такі важливі риси характеру, як працелюбність, мужність, відвага.

        І знову зустріч. До нас у гості завітала чарівна жінка, талановита людина, закохана у рідне слово поетеса, автор двох поетичних збірок, учитель української мови та літератури Ризької ЗОШ Беля Валентина Миколаївна.

    Валентино Миколаївно, розкажіть нам, коли Ви почали писати вірші і коли саме до Вас приходить натхнення?

( Розповідь Валентини Миколаївни).

 

-                  Діти, хотіли б Ви зараз послухати поезії Валентини Миколаївни? Валентино Миколаївно, будь ласка прочитайте свою улюблену поезію.

(Читає поезію).

 

-          Валентина Миколаївна пише вірші, які часто виливаються у чарівну і хвилюючу мелодію рідної української пісні. Прослухайте одну з них.

(Діти співають пісню “Іде учитель”, вручають квіти поетесі).

 

-          Я впевнена, що цю пісню Ви чуєте не вперше, але вперше зустрічаєтесь з її автором. Можливо Ви щось хотіли б запитати у Валентини Миколаївни?

(Питання дітей).

  -  Ми дякуємо Вам, Валентино Миколаївно, за Вашу працю, Ваш талант, за те, що Ви справжня українка.

 

-          Ви прослухали розповідь Валентини Миколаївни. Тепер скажіть, яка риса характеру виділяє цю людину з-поміж інших?

(Відповіді дітей).

  - Кого з талановитих українців Ви знаєте?

 

-          Серед українців багато талановитих і працелюбних людей, які прославили нашу Україну. Це і народна артистка України, Герой України Софія Ротару, народна артистка України, наша землячка Раїса Кириченко, золотий призер 33-ї Міжнародної олімпіади з фізики черкащанин Сергій Нечуйвітер, знамениті наші боксери Віталій та Володимир Клички, футболіст Андрій Шевченко і ще багато, багато інших.

        Ви всі також розумні і талановиті.  Тож   розкрийте  невеличкі таємниці своєї класної родини. Розкажіть про найбільші досягнення своїх однокласників.

(Розповіді дітей)

Я впевнена у майбутньому ви станете відомими лікарями, інженерами, юристами, поетами і будете прославляти нашу Україну.

    

 

Виступи дітей:

    Ми є діти українські,

    Український славний рід.

    Дбаймо, щоб про нас, маленьких,

    Добра слава йшла у світ.

 

    Дбаймо, щоб той скарб любові,

    Що нам Бог в серця вселив,

    Рідну землю й рідний народ

    Прикрасив і збагатив.

 

    Свої здібності і сили

    Розвиваймо раз у раз,

    Щоб народу була втіха

    І щоб користь була з нас.

 

    Все, що рідне, хай нам буде

    Найдорожче і святе,

    Рідна віра, рідна мова,

    Рідний край наш над усе!

 

    Щоб про це ми не забули

    Ні на хвилю, ні на мить,

    Хай Господь святий із неба

    Нас, малих, благословить.

 

Вчитель:

-          Ми переконалися, що у нашої країни є майбутнє. Діти, я бачу, що всі Ви стомилися, тож пора нам закінчувати виховну годину.

Діти:

-          Почекайте, почекайте. А чому ми не говорили про таку важливу рису для українців як гостинність.

Вчитель:

-          Напевно забули.

Діти:

-          Ось послухайте нас.

Хлопчик: Гість Ви чи господар – українці завжди чемні.

Дівчинка: Ми привітно запрошуємо до оселі гостей, пригощаємо

                    найкращими стравами, розважаємо їх.

Хлопчик: Ми приділяємо увагу кожному гостю і дбаємо про те, щоб ніхто не прочувався покинутим або нудьгував.

Дівчинка: Ми поважаємо своїх гостей, не дозволяємо собі образливі жарти на їхню адресу, не намагаємося підкреслити свою перевагу над ними.

Хлопчик: Кожен господар дотримується правил ввічливості, дбає про гарний настрій гостей, не виказує свого незадоволення.

Разом: Ось такі ми українці – чемні і гостинні, привітні і уважні люди.

Вчитель:

-          Діти Ви переконали нас, що українцям притаманна ще й така риса як гостинність.

         Ми обговорили окремі риси характеру, притаманні українцям. А тепер я б хотіла, щоб Ви попрацювали в групах. Ви повинні виділити одну рису, яка, на Вашу думку, найбільше характеризує нашу націю. Запишіть на листочку і поясніть, чому саме цю рису ви вибрали.

 

(Відповіді дітей)

Вчитель:

-          Ми створили образ українця з рисами характеру, яким Ви щойно віддали перевагу (зачитати).Чи співпадають ці риси із тими рисами характеру, які ви виділили на початку виховної години.Зверніть увагу на дошку. Отже... Ми обговорили найголовніші риси характеру українців, але ж українцім притаманні і   дотепність, і свободолюбивість, і сміливість, і чесність,і доброзичливість, і кмітливість.  За це і шанують нас – українців.

 

  1. 4.Підсумок виховної години.

 Я вдячна всім, хто брав участь у проведенні виховної години..  Мету ми досягли. Сьогодні ще раз переконалися, що ми – велика нація. Де б Ви не були вдома, чи за кордоном завжди залишайтеся українцями. Я бажаю Вам

            Пильнувати за своїми звичками,

            Бо вони стають характером.

            Стежити за своїм характером,

            Бо він визначає Вашу долю! Нашу долю – долю України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                           Початкове виховання належить батькам –

                                                       це найприродніший обов’язок і         

                                                       повинність... Батьки є першими   

                                                       вихователями своїх дітей.

                                                                                                         О.Духнович

 

 

    Великі, складні завдання поставлені перед учителями школи сьогодні. Біля витоків процесу формування важливих особистих якостей кожного учня стоять вчителі початкових класів. Виконуючи відповідальну роботу, ми завжди пам’ятаємо, що в успіхах зацікавлене все суспільство і що для їх досягнення необхідна спільна діяльність школи і сім’ї. Як би серйозно не продумувалися форми виховання учнів у школі, ми не зможемо діяти без постійної підтримки батьків. Зробити їх співучасниками всього навчально-виховного процесу важливе і відповідальне завдання.

     Впродовж 4 років я працюю над проблемою “Співробітництво з батьками – запорука успішного формування особистості молодшого школяра”.

    Налагоджуючи роботу з родиною, я ставлю перед собою такі завдання:

-          підтримки позитивних взаємин з учнем;

-          встановлення стосунків взаємної довіри і поваги з його батьками;

-          забезпечення тісної співпраці з родиною з опорою на єдність моральних і педагогічних вимог, які висуваються до дитини.

    У своїй практиці застосовую такі форми педагогічного керівництва сімейним вихованням:

-          відвідування в дитячому садку батьківських зборів.

-          систематичне відвідування урочистих свят, відкритих занять у садочку.

-          відвідування майбутніх учнів вдома, з метою ознайомлення із сімейним становищем.

-          регулярні бесіди за програмою, складеною на основі відповідного контингенту учнів, батьків.

-          групові консультації з окремих питань виховання і спілкування у формі бесіди за “круглим столом”.

-          індивідуальні консультації для батьків, анкетування.

-          батьківські конференції, де обмінюємось досвідом сімейного виховання.

-          відкриті батьківські дні у школі, під час яких можна відвідати будь-який урок або позакласний захід.

-          організація і проведення урочистих свят, екскурсій при активній участі батьків.

-          усні журнали, перегляд та обговорення фільмів, брифінги, педагогічні практикуми, вечори запитань та відповідей, тренінги, моделювання життєвих ситуацій.

-          створення соціальних проектів, сімейних портретів.

    У своїй роботі передбачаю спільну діяльність себе, вихованців та батьків. З цією метою використовую такі методи роботи з батьками:

  1. 1.Переконання: показ, розповідь, особистий приклад, схвалення, осудження, заохочення, роз’яснення. Цей метод використовується для формування світогляду дітей та батьків.
  2. 2.Організаціяї життєдіяльності дітей: дотримання режиму праці та відпочинку, виконання вимог, прохань, наказів.
  3. 3.Стимулювання культурної поведінки: змагання, схвалення, заохочення, покарання.

    Здійснення цієї роботи, досягнення в ній справжнього успіху можливі лише при індивідуальному підході до кожної сім’ї, з’ясування її загальної педагогічної культури, умов життя учня, його місця в сім’ї, ставлення до нього старших, ознайомлення з досвідом батьківського виховання, наявності такого контакту з батьками, коли кожен із них іде в школу зі своїми радощами і сумнівами, коли батьки учнів класу стають єдиним колективом.

    Для цього я вивчаю особливості кожного учня, умови сімейного виховання своїх школярів. На початку навчального року в 1 класі я прошу батьків написати на моє ім’я листа, в якому викласти все, що вони хочуть розповісти про свою дитину, поділитися думками, сподіваннями щодо своєї дитини. Прошу обов’язково вказувати в листі на риси характеру дитини, які мають допомогти вихованню.

    Класні батьківські збори, які сприяють формуванню громадської думки батьків, об’єднанню їх у єдиний колектив, готую завжди з членами батьківського комітету. Форма їх різна: диспути, бесіди за “круглим столом”, педагогічні роздуми “Де, коли, звідки?”, брифінги, лекції, педагогічні практикуми.

    Але особливо готуюсь до перших батьківських зборів. Мені здається, що від того, як їх проведеш, як зацікавиш батьків, котрі вже знають один одного з дитячого садка, залежить успіх у роботі з батьками. На перших зборах вибираємо батьківський комітет, прошу поважати працю і слово вчителя; надавати підтримку у вихованні. 

    У план спільної роботи учнівського колективу та батьківської громадськості вношу проведення екскурсій, родинних свят, дослідницької роботи, святкових концертів, відзначення днів народження учнів, усних журналів, прес-конференцій, вечорів сімейних традицій.

    Завжди намагаюся робити так, щоб у моїх учнів назавжди в пам’яті залишилися найсвітліші, найкращі спогади про їхнє безтурботне дитинство. Зробити і маленьке, і велике так, щоб кожен з вихованців одержав радість від участі в ньому, щоб вони самі тягнулися до малого і великого – одне з завдань моєї роботи.

    Мені таланить на гарних батьків, з ними легко працювати, ми розуміємо один одного.  Все, що є в нашому класі, зроблено завдяки моїм шановним колегам – батькам, які й у вихідні дні, і в вечірні години поспішають мені на допомогу.

    Але не всі батьки відразу стають моїми однодумцями. Добитися їхньої прихильності вдається лише тоді, коли, поєднавши в собі позитивні риси педагога і громадянина, перетворюєшся зі звичайного наставника у щирого друга сім’ї.

    Як же це зробити? Я намагаюся повсякчас і повсюдно бути простою, доступною, прямою, відвертою і справедливою. Застосовую всі свої знання, вироблені роками навички,  професіоналізм.

    Батьків своїх вихованців завжди зустрічаю доброзичливою посмішкою. Дружелюбний потиск руки, спокійна і щира бесіда - засоби прості й невимушені,  вони допомагають здобути прихильність батьків, створюють атмосферу сердечності й поваги.

    Трапляються випадки, коли є потреба запросити батьків до школи. При зустрічі я дотримуюся педагогічного такту, створюю атмосферу доброзичливості.  Розповідаю все позитивне про дитину, потім зупиняюся на тих особливостях її характеру, які викликають занепокоєння, пам’ятаю, що надмірне акцентування на недоліках учня викликає в батьків насторогу, неприязнь, навіть якщо вони відчувають, що маю рацію. Виробляємо спільні заходи педагогічного впливу на неї.

    Серед індивідуальних форм роботи з батьками найбільше користі приносять педагогічні консультації. Консультації проводжу тематичні, за заздалегідь складеним планом, а інколи позапланові, залежно від обставин, що виникають у тій чи іншій родині. Готуючись до консультацій я методично обгрунтовую кожну тему. 

    Останнім часом я використовую інтерактивні форми роботи з батьками:

-          моделювання життєвих ситуацій;

-          рольові ігри;

-          спільне вирішення проблем;

-          тренінги (спільно з психологом).

Під час роботи з формування педагогічної культури батьків перш за все показую, як правильно спілкуватися в сім’ї. Тут у пригоді стає метод “Я – повідомлення”, “Ти – повідомлення”.

Як  результат переважна більшість батьків моїх вихованців усвідомлює надзвичайну важливість участі у житті своїх дітей, ролі тісної співпраці з педагогом. Зросла їх правова та педагогічна обізнаність. Вони розуміють свою провідну роль у розвитку і вихованні власних синів і дочок. Така в комплексі проведена робота позитивно впливає  на формування особистості моїх вихованців. 


docВиховна година "За щошанують українців"65.5 KB

  • 220x90 MONMS static

    wodenuk

    logopoippo2
  • pol yprav188x80 pedrpesacom banner dotsOsvitaUA logo
  • LogoTop.uk-UA
by joomlana.net